ПОВИЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Вицідити рідину всю до решти з усіх або багатьох посудин.
2. розм. Поволі, поступово випити що-небудь з усіх або багатьох посудин. Повиціджувавши гарненько скільки там носаток, з журби ледве розійшлись [За-брьоха з Пістряком] (Кв.-Осн., II, 1956, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 665.