ПОВИШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Виштовхати всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. — А чужачок і повиштовхував усіх пташенят (Донч., VI, 1957, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 665.