ПОВНОВО́ДИЙ, а, е. Який має високий рівень води. Скелі.. оточали глибокі, повноводі озера (Коцюб., II, 1955, 212); Праворуч, за низьким степовим обрієм, текла могутня й повновода Сир-Дар’я (Тулуб, В степу.., 1964, 95); Повноводий колодязь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 685.