ПОВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до поворуши́тися. Чоловік усе сидить, не оглянеться й не поворухнеться (Стор., І, 1957, 335); Повітря ані поворухнеться (Мирний, IV, 1955, 174); Я спробував поворухнутись і відчув у всьому тілі непереможну втому й біль (Сміл., Сашко, 1954, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 692.