ПОВОРУШИ́ТИСЯ, рушу́ся, ру́шишся, док.
1. Злегка порухатися, залишаючись на тому самому місці. Самі в покою сидять [діти] мовчки..; аби поворушились, аби словечко між собою зговорили, зараз пани й гримнуть (Вовчок, І, 1955, 28); Вінок червоних та жовтих рож на голові не поворушився ні одним листочком (Н.-Лев., II, 1956, 67).
2. перен. Проявити діяльність; пробудитися. Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось..? (Шевч., І, 1963, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 692.