ПОВУЗИ́ТИ, ужу́, у́зиш, док., перех. Зробити вужчим (див. вузьки́й 1) усе або багато чого-небудь. Коли б була мати кишені не повузила, були б і в мене широкі рукава (Номис, 1864, № 900).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 697.