ПОВІДМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідмика́ти. Всі двері повідмикані були, то не трудно здогадатись, що хазяї недалеко (Свидн., Люборацькі, 1955, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 668.