ПОВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. також без додатка. Відписати всім або багатьом. Усім повідписував, хто до його писав (Сл. Гр.).
2. Письмово заповісти у спадок усе або багато чого-небудь із свого майна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 669.