ПОГАСИ́ТИСЯ, га́ситься, док., рідко.
1. Те саме, що пога́снути 1; // безос. Кругом темно — хоч око виколи, по всіх хатах погасилося уже (Мирний, І, 1954, 309).
2. Ослабнути, припинитися (про дію чого-небудь). Досить вдруге включити двигун [ракети], і при дотриманні відповідного режиму його роботи швидкість падіння повністю погаситься в момент, коли ракета торкнеться поверхні землі (Наука.., 2, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 706.