ПОГИ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, розм. Док. до ги́ркатися. Ну, вдарив [чоловік] там жінку, повчив її трохи, та й годі!.. А погиркались — помиритися, та й жити як слід (Коцюб., І, 1955, 33); — Хочу дівчину сватати, а батько противиться. Тоді я прийшов до нього, добре погиркався.., а дівчину все-таки вихопив з-під носа (Гур., Новели, 1951, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 707.