ПОГЛА́ДШАТИ, аю, аєш. Док. до гла́дшати. Лукина поповнішала, погладшала, стала червона на виду (Н.-Лев., III, 1956, 361); Щоб поправитись і погладшати, Кононов пив щодня пиво (Дмит., Розлука, 1957, 216); Свиня погладшала.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 709.