ПОГЛИ́БШАТИ, ає, док.
1. Стати глибшим (див. глибо́кий 1, 2). Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Л. Укр., III, 1952, 643); Очі його поглибшали й від того здавались темнішими (Донч., І, 1956, 65).
2. Потемнівши, справляти враження великої глибини (у 2 знач.). Гори в сутінь повилися, долини поглибшали і Черемош почорнів (Хотк., II, 1966, 25); Місяць зайшов уже. Небо поглибшало — таке високе, темно-синє, аж чорне, рясно вкрите зірками (Крот., Сини.., 1948, 137).
3. перен. Стати багатшим, глибшим за змістом, грунтовнішим; збагатитися. Змістовність нашої художньої літератури останнім часом помітно поглибшала (Літ. Укр., 22.VI 1965, 1).
4. перен. Збільшитися, посилитися в якому-небудь відношенні. За Черкасами, де літак вивантажив частину тюків і ящиків, темрява поглибшала — починався український степ (Кучер, Голод, 1961, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 710.