ПОГРО́ЖУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погро́жувати. Офіцер дістав.. вказівку — заводіїв.. арештувати. Вдатися до погрожування зброєю йому рекомендувалося, якщо буде вчинений опір (Смолич, V, 1959, 611).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 724.