Що oзначає слово - "погромник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОГРО́МНИК, а, ч. Учасник або організатор погрому. — Ой, боже, щось буде! — лякалась Маланка. — Погромників будуть судити (Коцюб., II, 1955, 99); Маленька Чехія не скорилась перед загарбниками і погромниками з кількох держав (Рад. Укр., 5. ХII 1953, 3); Я ваш добродій і прибічник, Даю всі вольності, але Не винний я, що мій помічник На вас погромників нашле (Сам., І, 1958, 229); На чолі погромників йшли попи в золочених ризах, з хрестами (Наука.., 3, 1960, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 725.