ПОГРІ́ШНІСТЬ, ності, ж.
1. Помилка, похибка в чому-небудь. Корабель вийшов тугуватий на швидкість, але визнати цю погрішність перед молодим лейтенантом йому, Степану Даниловичу Колодкіну, не так легко (Довж., Зач. Десна, 1957, 383).
2. спец. Різниця між справжньою величиною чого-небудь і величиною, одержаною при вимірюванні; відхилення від заданої величини; неточність. Вони [різальні інструменти й деталі] можуть бути виготовлені з деякими.. погрішностями (Технол. різального інстр., 1959, 13); Згідно з радянськими радіолокаційними вимірюваннями, астрономічну одиницю визначено з погрішністю менш як 5 тисяч кілометрів (Веч. Київ, 12.V 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 724.