ПОДАЛЕНІ́ТИ, і́є, док. Відійти далеко, в далечінь; віддалитися. Кінь баский подаленів тоді і зник… (Тич., II, 1957, 146); Підводи рушили, подаленіли людські голоси (Стельмах, II, 1962, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 733.