ПОДАРУ́НКО́ВИЙ, а, е. Признач. для подарунка, одержаний у вигляді подарунка. Окрасою книжкових полиць служитиме подарункове видання «Кобзаря» у великому і кишеньковому форматах (Літ. газ., 10.I 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 734.