ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко. Те саме, що подві́р’я. — Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? — Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (Укр.. лір. пісні, 1958, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 737.