ПОДЕ́КОЛИ, присл., розм. Те саме, що і́ноді. — Чи він читає подеколи що-небудь? (Коб., II, 1956, 284); Серед лабораторних тварин поширені численні інфекційні захворювання, подеколи дуже небезпечні для них (Наука.., 2, 1967, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 738.