ПОДЕ́РЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Держатися за кого-, що-небудь якийсь час. І все це [гори, дача, виноградники] конкретне, таке, за що можна подержатись… (Вишня, І, 1956, 168).
2. перен. Не відступати, не здаватися якийсь час. Управитель об’явив нову ціну.. Порадились мужики: можна б іще подержатись який день, та що сипатись зерно стане, не вжнеш тоді (Головко, II, 1957, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 739.