ПОДОРІ́ЖЖЯ, я, с., діал. Подорож. Мов вітер, поспішай до Ферідуна, Крім подоріжжя, ні про що не дбай (Крим., Вибр., 1965, 198); Берусь перекласти всі чотири подоріжжя Гуллівера (Л. Укр., V, 1956, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 754.