ПОДРА́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, док., перех.
1. Впливати яким-небудь подразником на організм або окремий орган. Систематично подразнюючи слизову оболонку рота, куріння створює сприятливі умови для захворювання людини на рак губи (Наука.., 8, 1961, 42); Приємний запах печива подразнює ніздрі й наганяє слину (Вільде, На порозі, 1955, 210); // Викликати біль, свербіж і т. ін. в чому-небудь, запалення чогось. Попадаючи на слизові оболонки, вона [отрута земноводних] сильно подразнює їх, пече, викликає блювання (Визначник земноводних.., 1955, 12).
2. Збуджувати інтерес, цікавість. Його [Геннадія] вабили темні тайники хворого мозку,.. подразнювала його цікавість і чудодійна сила гіпнозу (Вол., Місячне срібло, 1961, 17).
3. тільки док., рідко. Роздратувати, вразити. Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив,.. міг допуститися і найбільшого злочину… (Ков., Світ.., 1960, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 756.