ПОДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Дряпати обережно, помалу або час від часу. Щось тихо мугичучи, Мамай подряпував.. шильцем вогку стіну (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 759.