ПОДРІ́БНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до подрібни́ти. Білою паніровкою називається черствий пшеничний хліб, подрібнений протиранням через сито (Технол. пригот. їжі, 1957, 39); // у знач. прикм. Озиму солому і сухі стебла кукурудзи краще згодовувати подрібненими і відповідно підготовленими (Колг. Укр., 9, 1959, 22).
2. у знач. прикм. Роз’єднаний, розмежований на частини; розрізнений. Земля наша була [до революції] подрібнена, помежована, мов щільник (Стельмах, І, 1962, 273); У попередні часи звичайно політично і культурно подрібнені народності могли не мати усталених назв для своєї етнічної індивідуальності (Пит. походж. укр. мови, 1956, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 757.