ПОДІ́БНІСТЬ, ності, ж.
1. Якість за знач. поді́бний 1. Потім почала [Екбальга́нем] спокійніше розмальовувати все обличчя, поки воно набуло бажаної подібності до гіпсової маски (Л. Укр., III, 1952, 710); Може, за подібність до тата, а може, за чуйну, лагідну вдачу Настя любила дядька (Речм., Весн. грози, 1961, 12); Подібність Лялі з Данком була така велика, що Дарці чомусь аж боляче стало (Вільде, Повнол. діти, 1960, 277); Дзеркало мало якусь чарівну прикмету залишати його [Юрка] в переконанні про деяку подібність між ним і Наполеоном (Вишня, І, 1956, 271); У наших мовах [українській і російській].. звучить ясна подібність (Павл., Бистрина, 1959, 25).
2. мат. Тотожність форми при різній величині. Подібність трикутників.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 745.