ПОЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. поетизува́ти 1. Головна художня настанова автора «Прапороносців» якраз і полягає в поетизації звичайного, в романтично-піднесеному ствердженні щоденного подвигу радянського солдата-визволителя (Про багатство л-ри, 1959, 167); Відчуття нездоланної сили комсомольського покоління, великих можливостей його, поетизація краси молодості — ось характерні мотиви лірики Первомайського того часу [1924-1927 рр.] (Вітч., 4, 1961, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 765.