ПОЕТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. поети́чний 4, 5. Наш народ протягом багатьох віків створив самобутнє мистецтво зворушливої краси і поетичності (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 34); Мені подобається його [братове] писання, я навіть при його математичній вдачі не сподівалась від його такої поетичності (Л. Укр., V, 1956, 25); Героїка, романтика, поетичність і музикальність українського народу коріниться в глибинах його душі і є однією з ознак національної форми українського мистецтва (Мист., 5, 1966, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 766.