ПОЖИВА́ННЯ1, я, с., рідко. Те саме, що життя́ 4; існування. [Микола:] Вони [Наталка з матір’ю].. дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання (Котл., II, 1953, 29).
ПОЖИВА́ННЯ2, я, с., рідко. Те саме, що кори́стува́ння; споживання. Узяла гроші, подякувала, та й до брата. — На, — кажу, — братику мій! нехай тобі на добре поживання будуть! (Вовчок, І, 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 774.