ПОЗ’ЇДА́ТИСЯ, а́ються. док., розм. Сточитися, зіпсуватися (про зуби). Літа, літа все забрали, — Кінь сказав, мовчавши.. — Тепер сіна не вкушу вже — Зуби поз’їдались (Укр. поети-романтики.., 1968, 402).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 818.