ПОЗАБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док., розм., рідко. Те саме, що забу́тися 1, 5. Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і позабулось на життєвих дорогах (Довж., І, 1958, 437); Переплутались назви й дати, Позабулося, що було (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 781.