ПОЗА́ВТРА, присл. У день, який настане після завтрашнього; через день від сьогодні; післязавтра. Завтра кінчаємо у Княжевичів. Позавтра їдемо.. в Улу-Узень (Коцюб., III, 1956, 155); // У недалекому майбутньому; скоро. — Сьогодні ви Ягідко, просто собі рядовий, завтра ви вже хороший боєць, позавтра ви — герой, переможець, улюбленець народу… (Гончар, III, 1959, 347).
◊ За́втра-поза́втра див. за́втра.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 783.