ПОЗАГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Заглядати якийсь час. Кучугура зайшов у виноградник, позаглядав під кущі й вирізав найстигліші грона винограду (Чорн., Красиві люди, 1961, 113); Вдома Віталика ніхто не зустрів. Матері ще не було з роботи. Позаглядав у каструлі, перехопив сього-того і присів до приймача (Гончар, Тронка, 1963, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 784.