ПОЗАКИСА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. тільки 3 ос. Скиснути внаслідок бродіння, (про все або багато чого-небудь).
2. перен. Втратити енергію, бадьорість, стати бездіяльним (про всіх або багатьох).
3. розм. Покритися виділеннями при запаленні, пошкодженні і т. ін. (про очі). * Образно. — Бувало, ..мама гукають сестрі: — Доцю! Помий ікони. Протри святителям очі. Бачиш — позакисали (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 788.