ПОЗАКЛА́СОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до позакла́совий. Художня література, якщо вона хотіла зрозуміти, відобразити свого сучасника, повинна була відкинути ілюзії надкласовості, позакласовості, розвінчані життям ілюзії (Талант.., 1958, 25); Надпартійність і позакласовість, якими хизуються формалісти, — неіснуюча фікція (Мист., 3, 1963, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 788.