ПОЗАКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закли́кати всіх або багатьох. [Рябина:] Гей, присяжний! Іди-но позакликай сюда [сюди] з коршми [корчми] господарів, які там є! (Фр., IX, 1952, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 788.