ПОЗАКРИ́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до позакрива́ти. Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають, от ми й заспались (Стор., І, 1957, 185).
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що закри́тий 3. Позакривані альтанки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 789.