ПОЗАМИНУ́ЛИЙ, а, е. Який безпосередньо передує минулому (про який-небудь проміжок часу). Сидячи на призьбі удвох з Улькою, згадували безтурботні дні позаминулого літа (Добр., Ол. солдатики, 1961, 156); — Де ви були, Гайдай, позаминулої ночі? (Донч., V, 1957, 508).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 792.