ПОЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ 1, юється, док. Замулитися про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Над річкою городи позамулювались (Сл. Гр.).
ПОЗАМУ́ЛЮВАТИСЯ2, юються, док., діал. Натерти шию ярмом (про всіх або багато волів). Воли позамулювались; треба тую сірку брать, що з вовни, та волам шиї парить, щоб погоїлись (Укр.. казки, 1951, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 792.