ПОЗАМУ́РЗУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позаму́рзувати і позаму́рзуватися. Діти, як опудала, позамурзувані ходять (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 792.