ПОЗАПАДА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до позапада́ти. Сам Грицько, ..з худим обличчям, поритим зморшками, .. і з глибоко позападалими сірими очима, здавався старішим, ніж був справді (Гр., II, 1963, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 793.