ПОЗАПИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Запертися в приміщенні (про всіх або багатьох). Говорили бідні люди: — Свято нині, свято. Багачі позапирались на замок у хатах (Забашта, Вибр., 1958, і 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 794.