Позаповідати, даю, єш, гл.
1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк.
2) = Позаказувати. Вх. Уг. 260.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 258.
Що oзначає слово - "позаповідати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.