ПОЗАСТІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ПОЗАСТІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Застебнутися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Гудзики позастібалися добре; // Застебнути на собі все або багато чогось. Устав [Денис] з землі, позастібався гарненько й сів (Гр., II, 1963, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 798.