ПОЗАСУ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасу́кувати. На йому.. штаненята — саме гноття висить на очкурі — позасукувані аж за коліна (Мирний, І, 1949, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 799.