ПОЗАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Засіяти, зайняти посівами все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Люди .. позасівали шматки поля (Чорн., Визвол. земля, 1950, 222).
2. перен. Густо покрити, усіяти великою кількістю чого-небудь якусь поверхню. * У порівн. Іде він [чоловік] у ту економію, чи в Таврію, чи на Дон з косою і повертається з косою та з такими, долонями, начеб їх хто позасівав мозолями (Стельмах, І, 1962, 509).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 796.