ПОЗАЧЕРГО́ВО. Присл. до позачерго́вий. — Впускайте [людей] строго по черзі. Та ось що. Там я бачив інваліда і жінку з дитиною. Їх — позачергово (Донч., VI, 1957, 520).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 801.