ПОЗАШТО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заштопати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. А що старе, дране, — позашиває [Мотря], позаштопує, матері старе тіло прикриє (Мирний, І, 1949, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 802.