ПОЗДОРО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, розм. і діал. ПОЗДОРО́ВИТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. поздоровля́ться; док. Привітатися при зустрічі стисканням руки, поклоном, словами і т. ін.; поздоровкатися. Грицько, підійшовши до рундука, поздоровався (Мирний, III, 1954, 25); Не поздоровавшись і не привітавшись, він приступив просто до діла (Мак., Вибр., 1954, 352); Увійшов, не поздоровився, не привітався (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 810.