ПОЗЕЛЕ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позелени́ти. Христя глянула на руки, позеленені квітками, і прихилилася спершу помити їх у ковбаньці (Мирний, III, 1954, 348).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 811.