ПОЗЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Злигати всіх або багатьох корів, волів і т. ін. Волів, бачите, ми злиганих нагнали через річку, а раків — розлиганих, бо ні я, ні дід не догадались позлигувать (Україна.., І, 1960. 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 819.